Комісія по бюджету підримала 1 гривню на рік оренди для приватників

Київська влада не лише заощаджує на собі, але й пильнує кожну копійку громади. Засідання постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку є наочним прикладом цього. Іншим важливим кроком стала підтримка рішення про фактично звільнення від орендної плати приватних шкіл та дитсадків. Про ці та інші актуальні фінансові питання столиці «Хрещатику» розповів голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков.

Ганна КАСІЧ | Фото Олексія ІВАНОВА «Хрещатик»

полоса

43215 Пане Андрію, на засіданні комісії ми були свідками того, як депутати, і ви зокрема, буквально билися за кожну копійку. Особливо у блоці питань порядку денного про звільнення від сплати громадянами пайової участі за побудовані ними приватні житлові будинки. Були рішення про розстрочку виплат, але було й рішення про зарахування вже побудованого в оплату пайової участі. Те, що так пильно розглядалися ці питання, виникли підозри, що раніше там були корупційні схеми?
А. С.:  Ми категорично проти того, щоб когось звільняти від сплати пайової участі. В нинішніх умовах платити мають всі. У виняткових випадках ми надаємо розстрочку по виплатах. Також є певні норми закону, які зобов’язують нас, якщо інвестор побудував комунікації за межами своєї земельної ділянки за власні кошти, прийняти їх у комунальну власність і на суму кошторисної вартості зменшити інвестору сплату пайової участі. Бюджет міста, як мінімум, не втрачає. Просто місто отримує певний актив майном, а не грошима. Чому це вигідно? Якщо, приміром, внесок пайової участі було розраховано у 2007 році (коли долар США коштував 5 гривень), а підлягає сплаті зараз, то всі ми розуміємо, що 1 мільйон гривень тоді і 1 мільйон гривень зараз — це різні «вагові категорії». Натомість майно, побудоване за 1 мільйон гривень в цінах 2007 (або й 2011) року зараз коштує дорожче. Тому зарахування майна в рахунок сплати пайової участі — це не лише пряма норма закону, але й вигідна для міста процедура. Бо ми не прив’язуємося до грошей, котрі за останній час значно знецінились. У нас є кілька таких інвесторів, поки що рішення по них не прийняті, бо уважно розглядаємо кожний такий випадок, щоб, не дай Боже, бюджет Києва не втратив.

 Комісія днями схвалила проект рішення, згідно з яким, приватні школи й дитсадки, котрі орендують комунальне майно (приміщення), сплачуватимуть оренду за зниженою ставкою. Що дасть киянам реалізація цієї ініціативи у разі ухвалення Київрадою?
А. С.:  Ми виходили з тієї позиції, що приватні навчальні заклади (дитячі садочки, школи), як і комунальні, виконують не бізнесову, а соціальну функцію, тобто вони навчають і виховують наших дітей. Враховуючи те, що нині київські дитячі садки та школи перевантажені, особливо цього року, коли є вимушені переселенці з Криму, з Донбасу, нам просто конче необхідні нові навчальні заклади, але у міському бюджеті немає коштів на відновлення тих дитячих садків, які зараз стоять у занедбаному стані. Тому ми намагаємося всіляко сприяти інвесторам, які готові за власний кошт відновлювати наші навчальні заклади. У проекті рішення, який ми погодили, приватні навчальні дитячі садки та школи, які орендують комунальне майно, сплачуватимуть за оренду 1 гривню на рік. Сподіваємося, що фактичне звільнення від сплати оренди позитивно позначиться на розмірі плати батьків за навчання дітей, сприятиме розвантаженню комунальних навчальних закладів, якісні освітні послуги стануть доступнішими для киян.

 Не можу не запитати, як у нинішніх умовах вдається виконувати бюджет міста?
А. С.: Бюджет Києва формувався ще в лютому місяці поточного року і, зрозуміло, він не враховував тих подій, що відбувалися і відбуваються і в Україні, і в місті Києві. Безумовно, ніхто не передбачав анексію Криму, війну на сході країни, поглиблення економічної кризи, хоча деякі моменти були передбачувані. Тому ми отримали місто з бюджетом, котрий мав значний дефіцит у 3,5 млрд гривень, і зараз ми намагаємося цю фінансову «діру» латати. Наприклад, вдалося домовитись про відстрочку платежів по кредитах 2012 року, а це означає, що ці борги (2,6 млрд гривень) місто гаситиме пізніше. Також вдалось досягнути порозуміння з урядом, що 1,8 млрд гривень нам нададуть як субвенцію з держбюджету. Окрім того, 31 липня ми ухвалили рішення про економію бюджетних коштів і про додаткові надходження, орієнтовні очікування по надходженнях — 1 млрд гривень. На останньому засіданні Київради виділено кошти на підготовку земельних аукціонів і продаж земельних ділянок, де це є можливим і не скандальним. Також очікуємо надходження від сплати власниками МАФів пайової участі — від 70 до 100 млн гривень вже до кінця року.

Таким чином, ця фінансова «діра» потроху затягується. І хоча, звичайно, до кінця року у нас будуть досить серйозні проблеми з бюджетом, але, я сподіваюся, у 2015 році ми матимемо абсолютно збалансований, пропорційно розподілений, прозорий і зрозумілий для всіх бюджет міста Києва.

 Цього року були питання взаємовідносин державного і міського бюджетів. Зокрема йшлося про вилучення. Чи буде вирішено цей момент у бюджеті-2015?
А. С.: Зараз взагалі формується схема подальшої взаємодії державного та місцевих бюджетів на 2015 рік. Ми будемо це знати протягом місяця. А саме: чи йдемо за сценарієм поточного року, чи, наприклад, державний бюджет бере на себе фінансування закладів освіти та охорони здоров’я, а нам, на рівні міста, залишать меншу, ніж нині, частку надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), в межах від 20 до 40 %.

 Щодо прозорості під час формування бюджету, плануєте обговорювати цей проект з киянами?
А. С.: Ми завжди готові це робити. Власне, ми це робимо. Якщо ви зайдете на сайт Київської міської ради, то побачите, що діяльність бюджетної комісії є абсолютно прозорою. Тобто, всі порядки денні, проекти рішень, які будуть обговорюватися на комісії, всі протоколи засідань, все — у вільному доступі. Кожен протокол у режимі стенограми (може складатись із 20—30-ти сторінок): хто що сказав, хто як питання прокоментував, — тобто, повна прозорість. Ви ж бачите, що вперше за багато останніх років на засіданні комісії присутні телекамери, журналісти, громадськість. Так само будемо підходити і при формуванні бюджету на 2015 рік. Інша річ, що не буде багато людей із громадськості, які хочуть цим займатися, бо насправді фахівців з питань бюджету та соціально-економічного розвитку не так багато. Але наше завдання — забезпечити, щоб до нас не було ніяких питань у плані доступності. Коли є доступність, то рівень підозри до чиновників і депутатів падає. Як тільки ми зачиняємося за дверима, відразу виникають підозри: ага, щось десь ділять, якась корупція, неправомірні дії. А коли все відкрито, то ні в кого не виникає ніяких підозр.

 Вівторок, 16 вересня, став доленосним днем для України: Верховна Рада, синхронно з Європарламентом, ратифікувала Угоду про Асоціацію з ЄС. Що це дасть Києву?
А. С.: Київ — це столиця європейської країни, і ми довго йшли до цього статусу. Ми щиро вітаємо ратифікацію Угоди про Асоціацію! Ми, йдучи на вибори, переконували киян, що наша програма безпосередньо спрямована на те, щоб Київ розвивався за кращими європейськими стандартами. Крок до Європи відкриває, у тому числі, й інвестиційні можливості міста Києва. Тому що, будучи у єдиній європейській спільноті, наша столиця матиме підвищений кредит довіри. А враховуючи, що бюджет Києва, прямо скажемо, дірявий, то якраз європейські інвестиції — це те, чого нагально потребує місто

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *