Про приватну шкільну освіту концептуально

Україна має віковічну традицію приватного шкільництва: Острозька, Львівська школи-братства; колегіум Галагана в м. Києві, Чернігівський, Переяславський, Харківський колегіуми; Рішел’євський ліцей та ін.

Приватна дошкільна та середня освіта незалежної України почала свої перші кроки у 1991 році.

Освітня діяльність недержавних шкіл носить аж ніяк не приватний характер, а має громадське і державне значення. Сучасні приватні школи і садочки:

  • Є невід’ємною частиною системи освіти столиці та України.
  • Створювалися як мережа інноваційних та інвестиційних моделей розвитку якісної освіти столиці та України загалом.
  • Є чинником розвитку країни як демократичної і правової, країни, що забезпечує право на освіту та свободу вибору.

ПРИВАТНА ШКОЛА УКРАЇНИ:

  • являє собою модель системи безперервної освіти;

відпрацьовує модель 12-річної школи, яка починається з 3-5 років;

  • створила поліфункціональне освітнє середовище школи повного дня; вдало поєднує формальну і неформальну освіту;
  • являє собою майданчик найсучасніших педагогічних досліджень та інновацій: педагогічні колективи приватних шкіл є органічними послідовниками діяльності педагогів-новаторів радянських часів, а практично всі інновації сучасної системи освіти України попередньо протягом багатьох років були або придумані, або запозичені з найкращих світових освітніх систем і відпрацьовувалися в середовищі освітньої громади приватних шкіл. Саме приватна школа перша впровадила і запропонувала відповідний досвід для всіє системи освіти України принцип особистісно-орієнтованого навчання, зробила мовний, інформаційний, технологічний прориви в освіті.

Приватна освіта робить доступними для громадян освітні моделі, які спрямовані на оптимальне задоволення потреб дитини чи родини (фізіологічних, психологічних, медичних, інтелектуальних, світоглядних, культурологічних тощо). Приватна освіта робить доступними для громадян освітні моделі, які в силу тих чи інших об’єктивних обставин, не можуть на даному етапі розвитку країни, або взагалі реалізуватися на території державних навчальних закладів. Приміром, конфесійні школи (православні або католицькі гімназії); вальдорфські школи та садочки; школи, що створюють оптимальні умови для системної індивідуальної роботи з дітьми, які потребують невеликої аудиторії класу і школи (приміром, особливо обдаровані діти або діти-аутисти, гіперактивні діти, діти УПР (уповільненого розумового розвитку), діти, які стоять на диспансерному обліку і потребують посиленого медичного, можливо, психологічного супроводу) та інші.

Будь-яка приватна школа функціонує за принципами реального інституту громадянського суспільства: автономності, відповідальності, пріоритету внутрішніх джерел активності над зовнішніми, високого ступеня свободи вибору освітніх програм і засобів їх реалізації.

Основними показниками функціонування приватної школи як автономної освітньої організації є:

—  концептуальна обґрунтованість освітньої діяльності;

—  цілісність і синергетичність педагогічної системи;

—  здатність мобільно відображати актуальні соціальні запити;

—  ефективність і оптимальність способів управління;

—  діалогічність у взаємодії з різними соціальними інститутами.