Завдання влади для розвитку привтаної освіти

ЗАВДАННЯ, визначені державною і столичною владою  щодо розвитку навчальних закладів усіх форм власності (дайджест)

Забезпечення конституційного права на освіту з боку держави полягає в тому числі у сприянні недержавному сектору освіти.

Розвиток приватних шкіл – показник демократизації суспільства.

Жан де Груф, професор, радник з питань освіти ЮНЕСКО,

Голова Європейської асоціації освітнього права та політики,

 експерт діяльності систем освіти більш ніж 40 країн світу

Відповідно до законів України «Про освіту» (ст. 14), «Про загальну середню освіту» (ст. 37), «Про дошкільну освіту» (ст. 19) органи місцевого самоврядування та органи виконавчої вади забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої та дошкільної освіти на відповідній території.

Обов’язком органів місцевого самоврядування відповідно до законів України «Про освіту» (ст. 14), «Про охорону дитинства» (ст. 5) є забезпечення розвитку мережі навчальних закладів, а відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» (ст. 32) – забезпечення розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності

Закон України «Про місцеве самоврядування»

Ст.32. Повноваження у сфері освіти

До відання виконавчих органів міських рад належать:

б) делеговані повноваження: … 2) забезпечення відповідно зо закону розвитку всіх видів освіти …, розвитку і вдосконалення мережі освітніхзакладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, … організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» (п. 2 ст. 3, ст. 19) обов’язком держави та органів місцевого самоврядування є не тільки сприяння розвиткові, але й збереження мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Міська комплексна цільова програма «Освіта Києва. 2016-2018 роки» (затверджена рішенням Київради 03.03.16):

  • Програма передбачає створення єдиного освітнього простору з системою приватної і сімейної освіти столиці та умов для розвитку освітніх закладів незалежно від форм власності.

Столичний стандарт освіти (затверджений рішенням Київради 22.05.13):

  • Створити умови для розвитку приватних навчальних закладів.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України /2016/

  • Розвиток ринку дошкільних навчальних закладів усіх форм власності, надання їм підтримки з бюджетів різних рівнів.
  • Сприяння розвитку загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності, у тому числі шляхом надання державної фінансової підтримки.

Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року (затверджена Указом Президента України 26 червня 2013 року):

  • Створити умови для існування та розвитку приватних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 р. (затверджена Постановою Уряду від 13 квітня 2011 р. №629), одними з основних завдань є:

  • абезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності;
  • забезпечення функціонування та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності.

Забезпечення добросовісної конкуренції

Міжнародні дослідження підтверджують, що якщо поряд з державними існують приватні школи, це створює так звану дружню конкуренцію і призводить до покращення освітніх стандартів.

Жан де Груф, професор, радник з питань освіти ЮНЕСКО,

Голова Європейської асоціації освітнього права та політики,

експерт діяльності систем освіти більш ніж 40 країн світу

Україна задекларувала рівноправну реалізацію і захист усіх форм власності. Забезпечення дотримання правил чесної конкуренції та рівних умов розвитку всіх форм власності є конституційною гарантією держави.

Відповідно до ст. 116 Конституції України обов’язком Кабінету Міністрів України, що безпосередньої керує МОН України, є здійснення заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення проведення політики у сфері освіти і забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності.

Ще у 1993 році Україна визначила стратегічним напрямком подолання монопольного становища держави в освіті і створення на рівноправній основі приватних (недержавних) навчальних закладів (Державна національна програма «Освіта» (Україна в XXI столітті)).

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади усіх форм власності відповідно до законодавства є юридичними особами і суб’єктами господарювання.

У такому контексті у ставленні до них органи влади і місцевого самоврядування повинні керуватися наступними нормами законів:

  • забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції; рівний захист усіх суб’єктів господарювання; визнання усіх суб’єктів права власності рівними перед законом; дискримінація суб’єктів господарювання не допускається (Ст.5., 6., 25. Господарського кодексу України);
  • органи влади, органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти розвитку конкуренції; забороняється вчинення антиконкурентних дій органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю; антиконкурентними вважається прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), а також дії щодо надання окремим суб’єктам пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції; а також дії, внаслідок яких окремим суб’єктам господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами (Ст.4., 12., 13., 15. Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Деякі визначення, використані в аргументації

  • Одним з принципів державної політики є забезпечення рівності прав суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності (Ст.3. Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в тому числі у сфері освіти)) /відповідно до Конституції України існує чотири форми власності: народу України, державна, комунальна, приватна/
  • Економічна конкуренція – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання; господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання (Ст.1. Закону України «Про захист економічної конкуренції»)
  • Одними з видів економічної конкуренції є:
  • внутрішньогалузева – між аналогічними послугами, що задовольняють ту саму потребу, але відрізняються ціною, якістю чи асортиментом;
  • нецінова – здійснювана через підвищення якості послуг, їх надійності, технологічне удосконалення, поліпшення умов реалізації.

/Словник економічних термінів/

/дайджест/

Право на освіту та свобода на її вибір

є одними з основоположних прав провідних країн Європи та світу.

У ХХІ столітті, навіть більше ніж у XX, право на освіту виявиться дуже важливим правом, і це буде вимагати гарантій влади.

Жан де Груф, професор, радник з питань освіти ЮНЕСКО,

Голова Європейської асоціації освітнього права та політики,

 експерт діяльності систем освіти більш ніж 40 країн світу

В Україні, як і у будь-якій демократичній країні, громадяни рівні у своїх правах, заборонена дискримінація громадян за будь-якою ознакою, зокрема за майновим станом та соціальним походження (ст.21-24, 51-52 КУ, положення конвенцій, декларацій з прав людини і дитини).

Конституція України

Ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ст. 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості…

Ст. 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Ст. 51. Сім’я, дитинство… охороняються державою.

Ст. 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження…

Загальна декларація прав людини

Ст..7.  Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Ст..26. п.1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безоплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою

п.3. Батьки мають право пріоритету у ВИБОРІ освіти для своїх малолітніх дітей.

Декларація прав дитини

Принцип 7: Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою… Їй має надаватися освіта, … завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності…

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації.

Конвенція про права дитини

Ст..2. п.1. Держави-учасниці поважають і забезпечують усі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного чи соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків або її законних опікунів …

п.2.  Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації… на основі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів або інших членів сім’ї.

Ст..3. п.1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того чиняться вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення… першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст.. 28.     Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення цього права на основі рівних можливостей, зокрема:

а)   запроваджують безкоштовну і обов’язкову початкову освіту,

б) заохочують розвиток різних форм середньої освіти…загальної, забезпечують її доступність для всіх дітей і вживають таких необхідних заходів, як запровадження безкоштовної освіти

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти

Ст..1. п.1. … выражение „дискриминация” охватывает всякое различие, исключение, ограничение или предпочтение по признаку расы, цвета кожи, пола, языка, религии, политических или иных убеждений, национального или социального происхождения, экономического положения или рождения, которое имеет целью или следствием уничтожение или нарушение равенства отношения в области образования…

п.2. … слово «образование» относится ко всем типам и ступеням образования и включает доступ к образованию, уровень и качество обучения, а также условия, в которых оно ведется.

Ст..2.  …не рассматривается как дискриминация создание или сохранение частных учебных заведений в тех случаях, когда их целью является не исключение какой-либо группы, а лишь дополнение возможностей образования, предоставляемых государством...

Ст..3.   В целях ликвидации  или предупреждения дискриминации государства обязуются:

а. Отменить все законодательные постановления и административные распоряжения и прекратить административную практику дискриминационного характера в области образования;

с.  Не допускать в том, что касается платы за обучение … никаких различий в отношении к учащимся – гражданам данной страны со стороны государственных органов, кроме различий, основанных на их успехах или потребностях;

  1. Не допускать – в случаях, когда государственные органы предоставляют учебным заведениям те или иные виды помощи – никаких предпочтений или ограничений, основанных исключительно на принадлежности учащихся к какой-либо определенной группе.

Ст..4.    Государства… обязуются:

а.   Сделать начальное образование обязательным и бесплатным.

Ст..5. b. Родители и, в соответствующих случаях, законные опекуны должны иметь возможность, во-первых, в рамках, определенных законодательством каждого государства, свободно посылать своих детей не в государственные, а в другие учебные заведения, отвечающие минимальным требованиям, предписанным или утвержденным компетентными органами образования, и, во-вторых, обеспечивать религиозное и моральное воспитание детей в соответствии с их собственными убеждениями, никому в отдельности и ни одной группе лиц, взятой в целом, не следует навязывать религиозное воспитание, не совместимое с их убеждениями.

Європейська конвенція про права людини /Конвенція про захист прав людини та основних свобод/

Ст. 14. Заборона дискримінації

Використання прав та свобод, визнаних в цій Конвенції, повинно бути забезпечене без будь-якої дискримінації за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за будь-якими іншими ознаками.

Додатковий протокол до Конвенції про захист прав людини та основних свобод

Ст. 2. Право на освіту

Никому не может быть отказано в праве на образование. Государство при осуществлении функций, которые оно принимает на себя в области образования и обучения, уважает право родителей обеспечивать такое образование и такое обучение, которые соответствуют их религиозным и философским убеждениям.

Хартія Європейського Союзу про основні права /2007/

Преамбула: Союз базується на неподільних цінностяхлюдській гідності, свободі, рівності та солідарності. Він розміщує людську гідність в центр власної діяльності через … створення простору свободи, безпеки та справедливості.

Ст.14. Право на освіту

  1. Кожна людина має право на освіту.
  2. Дане право включає в себе можливість безоплатно здобувати обов’язкову освіту.
  3. Свобода створення освітніх закладів при дотриманні демократичних принципів, а також право батьків визначати характер освіти та навчання власних дітей у відповідності до власних релігійних, філософських та педагогічних поглядів, забезпечується відповідно до національних законів, які регулюють реалізацію цих прав.

Ст. 21 Недопущення дискримінації

  1. Забороняється будь-яка дискримінація, зокрема, за ознаками статі, раси, кольору шкіри, етнічного або соціального походження, генетичних рис, мови, релігії або переконань, політичних або будь-яких інших поглядів, належності до національної меншини, майнового стану, народження, непрацездатності, віку…

Ст. 24. Права дитини

  1. Діти мають право на захист і на турботу, необхідну для забезпечення їх добробуту.
  2. У всіх діях, які здійснюють публічна влада або приватні установи по відношенню до дітей, першочергова увага повинна приділятися забезпеченню вищих інтересів дитини.

Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах

Согласно Всеобщей декларации прав человека идеал свободной человеческой личности, свободной от страха и нужды, может быть осуществлен только, если будут созданы такие условия, при которых каждый может пользоваться своими экономическими, социальными и культурными правами, также как и своими гражданскими и политическими правами…

ЧАСТЬ II

Статья 2

  1. Государство обязуется … принять … законодательные меры, чтобы обеспечить … полное осуществление признаваемых в Пакте прав.
  1. Государства обязуются гарантировать, что права, провозглашенные в Пакте, будут осуществляться без какой-либо дискриминации, как-то: в отношении расы, цвета кожи, пола, языка, религии, политических или иных убеждений, национального или социального происхождения, имущественного положения, рождения или иного обстоятельства.

Статья 13

  1. Государства обязуются уважать свободу родителей и в соответствующих случаях законных опекунов выбирать для своих детей не только учрежденные государственными властями школы, но и другие школы, отвечающие тому минимуму требований для образования, который может быть установлен или утвержден государством, и обеспечивать религиозное и нравственное воспитание своих детей в соответствии со своими собственными убеждениями.
  1. Никакая часть этой статьи не должна толковаться в смысле умаления свободы отдельных лиц и учреждений создавать заведения и руководить ими при неизменном условии соблюдения принципов, изложенных в п.1 настоящей статьи («образование должно быть направлено на полное развитие личности и сознания ее достоинства и должно укреплять уважение к правам человека и основным свободам; должно дать возможность всем быть полезными участниками свободного общества, способствовать взаимопониманию, терпимости и дружбе между всеми нациями и всеми расовыми, этническими и религиозными группами и содействовать работе ООН по поддержанию мира»), и требования, чтобы образование, даваемое в таких заведениях, отвечало тому минимуму требований, который может быть установлен государством.

Освіта – це не лише відповідальність держави, але й відповідальність громадянського суспільства, тому воно не є ексклюзивним правом держави, а, в першу чергу, правом і відповідальністю батьків за навчання та виховання своїх дітей.

Жан де Груф, професор, радник з питань освіти ЮНЕСКО,

Голова Європейської асоціації освітнього права та політики,

експерт діяльності систем освіти більш ніж 40 країн світу

Декларация о праве и обязанности отдельных лиц, групп и органов общества поощрять и защищать общепризнанные права человека и основные свободы

… все члены международного сообщества должны, совместно и по отдельности, выполнять свое торжественное обязательство по поощрению и содействию уважению прав человека и основных свобод для всех без какого бы то ни было различия, в том числе по признаку расы, цвета кожи, пола, языка, религии, политических или иных убеждений, национального или социального происхождения, имущественного, сословного или иного положения

Статья 2

  1. Каждое государство несет основную ответственность и обязанность защищать, поощрять и осуществлять все права человека и основные свободы, в частности путем принятия таких мер, какие могут потребоваться для создания всех необходимых условий в социальной, экономической и политической, а также в других областях и правовых гарантий, необходимых для обеспечения того, чтобы все лица под его юрисдикцией, индивидуально и совместно с другими, могли пользоваться всеми этими правами и свободами на практике.
  2. Каждое государство принимает такие законодательные, административные и иные меры, какие могут оказаться необходимыми для обеспечения эффективных гарантий прав и свобод, упомянутых в настоящей Декларации.

Статья 3

Внутреннее законодательство, согласующееся с Уставом Организации Объединенных Наций и другими международными обязательствами государства в области прав человека и основных свобод, образует юридические рамки, в которых должны осуществляться и обеспечиваться права человека и основные свободы и в которых должна проводиться вся упомянутая в настоящей Декларации деятельность по поощрению, защите и эффективному осуществлению этих прав и свобод.

Статья 8

  1. Каждый человек имеет право, индивидуально и совместно с другими, иметь реальный доступ на недискриминационной основе к участию в управлении своей страной и ведении государственных дел.
  2. Это включает, в частности, право, индивидуально и совместно с другими, представлять в правительственные органы и учреждения, а также в организации, занимающиеся ведением государственных дел, критические замечания и предложения относительно улучшения их деятельности и привлекать внимание к любому аспекту их работы, который может затруднять или сдерживать поощрение, защиту и осуществление прав человека и основных свобод.